У моїх близьких, знайомих останнім часом хтось помирає. Мама їздила сьогодні на 40 днів, як дід мого друга помер, а ще зранку Андрію сказали, що його хрещена померла.
Лячно. Смерть близька

Дівчата живуть мріями. Хлопці реальністю

Дуже крутий день. Зранку мила дім, потім о 15 00 прийшов мій маленький абітурієнт з ЗНО.Був щасливай і трохи схильований, але все окєй написав, тому все чікі-пукі! Ми посиділи до 17 у мене, потім поїхали у кіно, купили білети на "Люди у чорному 3". Класний фільм. За весь день багато позитиву. Діма мілашка, годував мене полуницею та черешнею. Ням-ням
Кохаю його

Живемо ми, нормальні люди, їмо, дихаємо, вчимося, працюємо… І тут БАЦ! І ти зустрічаєш своє кохання, усе навколо тебе вже не цікавить, ти хочеш постійно бачити, спілкуватись з людиною. Але… Потім настає момент, коли ви вже не так потребуєте один одного… Проходить ще час. Дуже великий відрізок часу… Ти починаєш розуміти, що та кохана людина, вже не така й рідна, як була пів року, рік назад, не тому що люди змінюються і все таке, а тому що просто вона вже, як гумка, затерта, сіра…
Ти вирішуєш покинути свою дорогоцінну людинку, яку ще рік назад, ти любив усім серцем, душею…
Проходить час. Ти забуваєш. Знаходиш нову людину та закохуешься в неї. І так по колу

Таке буває тільки у кіно